9-Б КЛАС УКРАЇНСЬКА МОВА, ПЕРША ГРУПА
урок 28.05
Доброго дня, шановні учні!
Сьогодні завдання отримають тільки боржники. або ті учні. що хочуть покращити свою тематичну оцінку
Завдання необхідно виконати до 28 травня 23:00
Код доступу 4142423 join.naurok.ua
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
УРОК 21.05
ТЕМА: Контрольна робота"Узагальнення й систематизація вивченого в 9 класі". Контрольне аудіювання
Виконайте тестові завдання
Завдання необхідно виконати до 27 травня 23:00
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Урок 14.05
тЕМА: мОРФОЛОГІЯ .частини мови. Синтаксис . Пунктуація
Пригадайте!
Самостійні та службові частини мови
Частини мови діляться на самостійні та службові.
6 самостійних частин мови складається з 4 іменних і 2 дієслівних.
Іменні частини мови так чи інакше пов’язані з іменем (предметом або особою): іменник, прикметник, займенник, числівник.
Іменник — відповідає на питання Хто? Що? і означає предмет або особу.
Ми ніби даємо ім’я якомусь слову:
кіт, зошит.
Прикметник — відповідає на питання Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия? Чиє? Чиї? і означає ознаку чи прикмету названого імені:
кіт (який?) сірий, зошит (який?) яскравий.
Після того, як ми назвали слово і охарактеризували його, може виникнути потреба порахувати ці предмети. За це відповідає третя іменна частина мови.
Числівник — відповідає на питання Скільки? Котрий? і означає кількість предметів або котрим є предмет при переліченні:
сірих котів (скільки?) шість; серед усіх зошитів яскравий (який?) четвертий.
Остання іменна частина мови — займенник.
Займенник — відповідає на питання Хто? Що? Який? Чий? Скільки? і вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх:
сірий кіт (чий?) твій; яскравий (що?) він.
Зверни увагу!
Займенники нам необхідні, щоб наша мова була гарною та виразною. Вони дають можливість нам уникати тавтології, тобто повтору.
Як бачимо, в останньому реченні ми використали займенник вони, щоб уникнути повтору слова займенник.
Як бачимо, в останньому реченні ми використали займенник вони, щоб уникнути повтору слова займенник.
Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.
Дієслово — відповідає на питання Що робити? Що зробити? і вказує на дію або стан предмета:
працювати, намалювати.
Прислівник — відповідає на питання Як? Куди? Коли? Де? і означаєознаку дії або іншої ознаки:
вгору, швидко.
Зверни увагу!
Прикметник також означає ознаку, але предмета, тому і відноситься до підмета, а прислівник означає ознаку дії, тому залежить від дієслова:
Кіт (який?) швидкий — прикметник. Працювати (як?) швидко — прислівник.
Кіт (який?) швидкий — прикметник. Працювати (як?) швидко — прислівник.
Службові частини мови.
Проблемними для визначення є службові частини мови.
Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:
Проблемними для визначення є службові частини мови.
Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:
Приклад:
Я дивлюся у вікно і бачу, що йде дощ.
Сполучник І поєднує однорідні присудки дивлюся і бачу, а сполучник що зв’язує першу частину складного речення «я дивлюся у вікно і бачу» та другу частину — «йде дощ». Кожна з цих частин має граматичну основу.
Як бачимо, він сполучає частини, поєднує їх разом.
Сполучник І поєднує однорідні присудки дивлюся і бачу, а сполучник що зв’язує першу частину складного речення «я дивлюся у вікно і бачу» та другу частину — «йде дощ». Кожна з цих частин має граматичну основу.
Як бачимо, він сполучає частини, поєднує їх разом.
Прийменник виражає залежність від інших частин мови і необхідний нам, щоб допомогти іменнику обрати правильну граматичну форму.
Навіть назва цієї частини мови говорить «при іменнику», тобто той, що завжди вживається при імені.
Зверни увагу!
Іменем може бути іменник, числівник, прикметник, займенник:
біля столу, з п’яти, в ньому, на подорожньому.
біля столу, з п’яти, в ньому, на подорожньому.
Частка найчастіше стосується дієслова, адже вона надає певних відтінків саме дієсловам:
не писати — частка НЕ надає дієслову заперечення; зробив би — частка БИ вказує, що є умова для виконання дії.
Вигук — окрема частина мова, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця. Вона не відповідає на жодне питання і нічого не називає, вона не самостійна і не виконує службових функцій.
Це звуконаслідування (му, гав), заклики (тс-с, геть), почуття (ой, ох), слова мовного етикету (дякую, до побачення, будь ласка, алло).
Зверни увагу!
Службові частини мови, вигук і прислівник є незмінними, вони завжди стоять у одній формі.
Іноді одне й те ж саме слово виражати різні частини мови.
Приклад:
Йти назустріч вітру. Слово «назустріч» не може існувати самостійно і прив’язане до іменника, отже, це прийменник.
Він йшов мені назустріч. Слово «назустріч» відповідає на питання Яким чином? Як? Отже, це прислівник.
- крапка;
- кома;
- крапка з комою;
- двокрапка;
- три крапки;
- тире;
- дужки;
- лапки;
- знак питання;
- знак оклику;
- знак виноски.
- у кінці розповідного двоскладного чи односкладного речення (Ніч. Спека.);
- у кінці спонукального речення, якщо в ньому відсутня інтонація оклику або питання (Вирішить завдання. Зробіть коротенький аналіз речення.);
- у кінці графічно скороченого слова (напр.; і т.д.);
- для виділення приєднувальних конструкцій: Будуть козаки подорожні проїжджати, твій голос зачувати, до могили будуть завертати. Бандуро моя (М.Пригара);
- після назв дійових осіб перед їх репліками в драматичних творах:
Василь. І довго це ти будеш чухатися?
Конюх. Вибачте, пане. Винен.
- між однорідними членами речення, безсполучниково або за допомогою потиставного сполучника (Він встав, потягнувся, підійшов до вікна);
- між частинами складного речення (У кав'ярні вони зустрілися з друзями, яких давно не бачили);
- при виділенні інтонацією і за смислом звертання, вставних і вставлених словосполучень і речень, відокремлених другорядних членів речення, а також уточнюючих слів, вигуків, стверджуючих часток і порівняльних зворотів (Пиши ж мені, друже, якщо матимеш час).
- для виділення однотипних частин складного речення: Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари; сонце спить; ніде не чутно людської мови (Т.Шевченко);
- між поширеними членами речення: Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха… (І.Нечуй-Левицький);
- у кінці рубрик, напр., Звуки бувають: 1) голосні; 2) приголосні) та ін.
- у безсполучникових складних реченнях з різнотипними частинами, якщо друга частина розкриває загальний зміст першої або пояснює окрему її частину (Він врахував все: і що скаже він, і те, як його сприйме аудіторія, і навіть думку самого Миколи Петровича);
- після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення (напр.: послідовність дій така: 1) довести, що речення складне; 2) з'ясувати вид складного речення та ін.);
- при прямій мові у випадку, коли слова автора їй передують (Петро нарешті вимовив: "Я впевнений, що це правда").
- коли думка, що виказувалася у реченні, ще не закінчена (І так було з ним завжди… Він працював, працював, а нагороду за його працю одержували інші…)
- для передачі схвильованого, емоційного мовлення за допомогою обірваних, незакінчених речень (Василь… Але ж ми… Але ж я… Що ж нам робити?..)
- на місці розмовних пауз (Людей треба любити… прощати… Ось що головне…)
- коли той, хто каже, хоче приховати свою думку, не розкриваючи її повністю (Вони зустрілися… Він і вона…);
- при використанні цитат, якщо цитата береться не з початку речення, або якщо цитата розірвана на декілька частин ("…а по-друге,- закінчила Лариса- хочу випустити новий альбом").
- між присудком і підметом, якщо вони виражені однаковими лексично- граматичними категоріями (Справжня дружба - чисте джерело);
- на місці пропущеного члена або кількох членів речення: Сьогодні (є)- твій день народження;
- при відокремленій прикладці (Я так довго працював - завдяки твоїй підтримці - для того, що б доказати самому собі: можу);
- перед узагальнюючим словом після однорідних членів речення (На пустирях, у рівчаках та неглибоких балках - скрізь росте ця невибаглива рослина);
- при вставлених конструкціях: Є віра - невже цього мало,- що ти в цьому місті живеш (Л.Первомайський);
- у безсполучникових реченнях з різнотипними частинами, якщо між ними є умовно-часовий або наслідковий зв'язок: Зійде сонце - утру сльози, ніхто не побачить (Т.Шевченко);
- якщо друга половина безсполучникового складного речення має значення протиставлення: Ще сонячні промені сплять - досвітні вогні вже горять (Л.Українка);
- між двома словами, які вказують на просторову, часову або кількісну межу: за цей період ми планували зібрати 15-20 тон яблук;
- при прямій мові для виділення слів автора; тире ставиться після іншого розділового знака; напр.: Він подумав, подумав, вимовив: - Ну що, хлопці? Зробимо?- і посміхнувся.
- перед кожною реплікою в діалозі; напр.:
Вчителька довго дивилася на Дмитра, спитала:
- І де все це ти вичитав?
- Як це вичитав?- обурився Дмитро
- Це я все сам придумав!- гордо відповів він.
Вчителька помовчала, потім вимовила:
- І що ж це в тебе за голова така?
- І де все це ти вичитав?
- Як це вичитав?- обурився Дмитро
- Це я все сам придумав!- гордо відповів він.
Вчителька помовчала, потім вимовила:
- І що ж це в тебе за голова така?
- одна дужка- після цифри або букви, якою позначаються перераховувані рубрики в тексті, напр., комп'ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; 3) клаві-атури);
- дві дужки- для додаткової інформації, різномінітних уточнень, вказівок та таке ін.: Михайло Краснопудзенко народився 1985р. (в серпні місяці) в м.Києві;
- при вставних і вставлених конструкціях, напр., Що? (вона підійшла до нього ближче) Невже ти ще не зрозумів, чому я така?;
- для виділення ремарок після назви діючої особи в драматичних творах: Мар'яна (до Олексія). Чого ж ти чекаєш, любий?).
- при використанні цитат, які вводяться в авторське мовлення як самостійний текст (цитата починається з великої букви ): Арістотель не приймав учення Платона про ідеї. "Платон мені друг, але істина - ще більший мій друг" - відомий його афоризм;
- при використанні цитат, які вводяться в авторський текст як частина цього тексту (цитата пишеться з маленької букви): Борис Буряк пише, що "в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка завжди присутній сам автор"
- для виділення власних назв книг, літературних творів, газет, журналів, телевізійних програм, підприємств, та таке ін. (СП "Зоря", журнал "Ровесник");
- для виділення слів, вжитих у незвичному або іронічному значенні (такі слова вимовляються з особливою, підкресленою інтонацією): О, мій "великий"…- з неприховуваною іронією прошепотіла Олена, притуляючись до Анатолія.
- у кінці спонукального речення, якщо, крім спонукання, в реченні виражається емоційний стан того, хто говорить ("А ну, відчиняй!"- вигукнув хтось за дверима);
- після звертання при емоційному його виділенні (- Хлопці! - покликав Олег Васильович - Швидко біжить до мене!);
- у кінці розповідного речення, у якому виражається емоційний стан автора (Боже! Що ж ви наробили!).
Микола. Слухайте, і чого ви оце все питаннями на питання відповідаєте?
Михайло. А ви як думаєте?
Михайло. А ви як думаєте?
ВИКОНАЙТЕ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ :
Завдання необхідно виконати до 24 травня 23:00
Код доступу 429801 join.naurok.ua
Код доступу 144218 join.naurok.ua
діти, ВИ будете мати лише одну спробу та обмежений час на виконання-40 хв.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
УРОК 07.05
ТЕМА: УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО. Лексикологія. фразеологія. однозначні й багатозначні слова. пряме і переносне значення слів
Пригадайте, що вам відомо
Лексикологія - розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови (лексику).
Термін "лексика" охоплює всю сукупність слів і їх значень, що функціонують у мові.
Лексикологія вивчає словниковий склад мови у різних аспектах:
групування слів за їх значеннями (однозначність і багатозначність, пряме і переносне, конкретне і абстрактне, омоніми, пароніми),
стилістична диференціація лексики сучасної української літературної мови (загальновживана, специфічно побутова, науково-термінологічна, офіційно-ділова, виробничо-професійна, емоційна тощо),
склад лексики з погляду походжеіння (запозичена і власне українська),
за часом утворення (застарілі слова і нові).
Сино́німи (грец. synonymos — «одноіменний») — це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.
Синоніми використовують для підвищення виразності мови, що дозволяє уникати одноманітності.
Наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, башта — вежа.
Антоніми — це слова з протилежним лексичним значенням.
Антоніми використовують у поетичній та ораторській мові антоніми як засіб антитези — «Той мурує, той руйнує…»
Антоніми використовують у поетичній та ораторській мові антоніми як засіб антитези — «Той мурує, той руйнує…»
Наприклад: веселий — сумний, гарячий — холодний, високий — низький, білий — чорний, повний — порожній; добро — зло, радість — горе, світло — темрява;
Омоніми — (від грец. homos — однаковий і грец. onyma — ім’я) — це слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення.
Омоніми з’являються внаслідок:
- звукових змін у слові у процесі розвитку мови;
- смислових змін у слові у процесі розвитку мови;
- випадкового збігу звучання слова рідної мови та запозиченого з іншої мови;
- випадкового збігу звучання форми різних слів.
Наприклад: Балка (дерев’яний чи металевий брус) – балка (яр), за́мок (укріплена будівля) – замо́к (для замикання дверей, шухляд та ін.)
Слова у переносному значенні
Пряме значення слова — це його основне лексичне значення. Найчастіше пряме значення є первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.
Наприклад, слово гніздо означає “у птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят”: пташине гніздо.
Переносне значення слова — це його вторинне значення, яке виникло на основі прямого, наприклад: сімейне гніздо.
Часто в переносному значенні вживаються назви тварин: лисицею називають хитру людину, зайцем — боягуза, віслюком або бараном — дурня, ведмедем або слоном — незграбу, левом, орлом — людину сміливу і відважну.
Слово в прямому значенні — це звичайна, повсякденна назва чогось (предмета, дії, ознаки). Слово в переносному значенні — назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. Переносних значень у слові може бути кілька.
Порівняймо:
1. Велика картина в золотій рамі гойдалася на шнурку (О. Гончар).
2. Левко Репетюк стояв червоний, лихий і нервово смикав золотий ланцюжок свого пенсне (Ю. Смолич).
3. Спи, моя дитино золота,Спи, моя тривого кароока (М. Вінграновський).
1. Велика картина в золотій рамі гойдалася на шнурку (О. Гончар).
2. Левко Репетюк стояв червоний, лихий і нервово смикав золотий ланцюжок свого пенсне (Ю. Смолич).
3. Спи, моя дитино золота,Спи, моя тривого кароока (М. Вінграновський).
Фразеологізми
Фразеологізмами називають особливі стійкі словосполучення, які мають усталену (незмінну) форму та означають одне поняття, подібно до слова. Наприклад, слово “втекти” має значення “швидко рухатися бігом звідкись”. І таке ж саме значення має фразеологізм “накивати п’ятами”.
Тобто ми можемо поставить знак тотожності між словом “втекти” та стійким сполученням слів “накивати п’ятами”. Відповідно, фразеологізм є одним членом речення. При розборі речення “Злякавшись, він накивав п’ятами”, підкреслене словосполучення буде присудок, а не присудок+додаток
Обов’язково загляньте у словник фразеологізмів, та постарайтесь запам’ятати їхнє значення.
Прислів’я, приказки, крилаті вислови
Прислів’я — це стислий, влучний, образний, здебільшого народний вислів, який стосується характеристики різноманітних явищ життя
Їх уживають у мові для розкриття явищ життя й побуту, різних типових життєвих обставин і ситуацій. Це, як правило, завершені, логічно вмотивовані, двочленні, зримовані речення.
Їх уживають у мові для розкриття явищ життя й побуту, різних типових життєвих обставин і ситуацій. Це, як правило, завершені, логічно вмотивовані, двочленні, зримовані речення.
Наприклад: «Життя прожити — не поле перейти»; «Не святі горшки ліплять»; «Кулик знає, куди чайка літає»; «Коли вже за що взявся — веди до краю»; «Як спить, так не їсть, а як Ість, то не дрімає».
Приказка — є влучним образним народним висловом.
Зміст її, на відміну від прислів’я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність; часто-густо це вкорочене прислів’я.
Зміст її, на відміну від прислів’я, не має звичайно повчального характеру, їй властива синтаксична незавершеність; часто-густо це вкорочене прислів’я.
Наприклад: «як сніг на голову»; «вивести на чисту воду»; «лисячий хвіст», «вовчий рот», «собаку з’їв».
Крилаті вислови це – стійкі вирази, що мають певне літературне або історичне походження. Це переважно вислови визначних діячів, цитати з відомих творів, що завдяки своїй точності і виразності поширились і стали стилістемами: Hапитися шоломом з Дону великого (“Слово о полку Iгоpевiм”); Тiльки той ненавистi не знає, Хто цiлий вiк нiкого не любив (Леся Укpаїнка); Бути чи не бути? (В. Шекспір), Перейти Рубікон (Юлій Цезар).
Крилаті вислови це – стійкі вирази, що мають певне літературне або історичне походження. Це переважно вислови визначних діячів, цитати з відомих творів, що завдяки своїй точності і виразності поширились і стали стилістемами: Hапитися шоломом з Дону великого (“Слово о полку Iгоpевiм”); Тiльки той ненавистi не знає, Хто цiлий вiк нiкого не любив (Леся Укpаїнка); Бути чи не бути? (В. Шекспір), Перейти Рубікон (Юлій Цезар).
Виконайте тестові завдання :
Завдання необхідно виконати до 14 травня 21:00
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
урок 30.04
Тема: Узагальнення й систематизація вивченого.. Фонетика. орфоепія. графіка. орфографія. звуки, їх вимова і позначення на письмі.
ПРИГАДАЙТЕ ОСНОВНІ ПРАВИЛА
вИКОНАЙТЕ ТЕСТИ З ТЕМИ
Завдання необхідно виконати до 10 травня 23:00
шановні учні, ви можете пройти ці тести тільки один раз. тому будьте уважними
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
УРОК 23.04
текст., його ознаки. Зміст і будова. Види і засоби міжфразового зв`язку.
кОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТ З ТЕМИ : "СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ`ЯЗКУ"
Текст — літературно опрацьоване чи усне повідомлення, яке складається з ланцюга речень-висловлювань, об’єднаних в єдине ціле задумом, ідеєю. Це об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними рисами якої є зв’язність і цілісність.
Текстові характерні такі ознаки:
- зв’язність;
- цілісність;
- авторська мета;
- інформативність;
- ситуативність (зв’язок із контекстом);
- наявність смислових частин та їх єдність;
- розгорнутість;
- послідовність;
- завершеність;
- динамізм зображуваного.
Серед названих ознак найважливішими є зв’язність і цілісність. Зв’язність — властивість, що характеризує особливості з’єднання всередині тексту його елементів. Цілісність — властивість, пов’язана зі смисловою єдністю. Текст може бути зв’язний, але не цілісний і, навпаки, цілісний, але не зв’язний.
Текст поділяється на абзаци. Кожен із них додає щось нове, і в ньому теж можна визначити свою тему, яка називається мікротемою. Тому текст має тему, а його абзаци — мікротеми. Скільки в тексті абзаців, стільки й мікротем. У кожній мікротемі є тематичне речення, в якому й виражена мікротема. Кожен абзац пишуть із нового рядка.
Тема тексту розкривається за допомогою мікротем. Мікротема — це частина загальної теми. Абзац — це частина тексту, об’єднана однією мікротемою.
Засоби зв’язку між реченнями в тексті:
- -лексичні (повтор слів, синонімічна заміна, використання антонімів, багатозначних слів, спільнокореневих слів, слів однієї тематичної групи, ключових слів);
- -морфологічні (заміна займенниками, єдність форм дієслів, займенників місця та часу, сполучників, часток);
- -синтаксичні (наявність питань та відповідей, синтаксичного паралелізму, неповних речень, речень з однаковою структурою, вставних слів та речень);
- -інтонаційні (довжина фраз, темп мовлення, інтонація);
- -стилістичні (використання слів, що належать до одного стилю, тропів та стилістичних фігур);
- -графічні (розділові знаки, червоний рядок — рядок, розміщений по центру сторінки).
- Діти, опрацюйте теоретичні відомості про текст та засоби міжфразового зв`язку на стор. 165,168-169
- Виконайте вправу 357 (усно)
Виконайте тестову контрольну роботу з теми
Код доступу 652502
Використайте цей код, відкривши посилання Ви маєте можливість пройти тест лише один раз, тому будьте уважними і вказуйте своє справжнє ім`я
join.naurok.ua Завдання необхідно виконати до 4 травня 23:00
join.naurok.ua Завдання необхідно виконати до 4 травня 23:00
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
( УРОК 16.04 )
ДОРОГІ УЧНІ. СЬОГОДНІ МИ ЗАВЕРШУЄМО ВИВЧАТИ РОЗДІЛ "СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ`ЯЗКУ" І ТЕМА НАШОГО СЬОГОДНІШНЬОГО УРОКУ БУДЕ ТАКОЮ: сИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ`ЯЗКУ. уЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ.
УЧНІ, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ, У ВАШОМУ ПІДРУЧНИКУ НА СТОР. 152 ПОДАЄТЬСЯ ДОКЛАДНИЙ ЗРАЗОК УСНОГО ТА ПИСЬмового розбору склаДНОГО РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ`ЯЗКУ .
НИЖЧЕ НАВЕДЕНО ЩЕ ОДИН, БІЛЬШ ПОГЛИБЛЕНИЙ АНАЛІЗ ТАКОГО РЕЧЕННЯ
Схема аналізу багатокомпонентного речення з різними видами зв'язку1. Аналізована конструкція (речення).2. Яке речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне)?3. Предикативні частини, з яких складається речення, виділити (пронумерувати) кожну з них.4. Предикативні частини, що виділяються на вищому рівні членування (об'єднані сурядним чи безсполучниковим зв'язком). Смислові відношення між ними.5. Предикативні частини, що виділяються на нижчому рівні членування (вони приєднуються підрядним зв'язком).6. Який член головної предикативної частини (чи вся частина пояснюється підрядною?7. На яке питання відповідає підрядна частина8. Якими сполучниками чи сполучними словами приєднується до головної?9. 3 яким підрядним реченням співвідноситься підрядна частина(чи підрядні)?10. До якого різновиду багатокомпонентних складних речень з різними видами зв'язку належить речення (з сурядним і підрядним; з безсполучниковим і підрядним; з сурядним, безсполучниковим і підрядним).11. Аналіз предикативних частин за схемою простого речення.12. Розділові знаки в реченні.13. Схема речення.Зразок 1. Тадей навчив свою молоду дружину грамоти, зате вона передала синові разом з молоком рідну мову, пісню, той особливий ліризм, що б’є з поезій Рильського чистим українським джерелом (Ю.Лавріненко).2. Речення розповідне, неокличне.3. Складається з трьох предикативних, частин 1) Тадей навчив свою молоду дружину грамоти; 2) вона передала синові разом з молоком рідну мову, пісню, той особливий ліризм; 3) що б'є з поезій Рильського чистим українським джерелом.4. На вищому рівні членування виділяються дві предикативні частини (1 і 2), з'єднані сурядним зв'язком (сурядність протиставна, виражена інтонацією протиставлення, сполучником зате та порядком розташування предикативних частин).5. На нижчому (внутрішньому) рівні членування виділяється третя предикативна частина, що пояснює у попередній предикативній іменник ліризм, відповідає на питання який? і приєднується сполучним словом що (його можна замінити словом який), яке виступає підметом у цій частині речення. Це складнопідрядне присубстантивно-атрибутивне (означальне) речення.6. У реченні поєднується сурядний і підрядний, зв'язок. Отже, це багатокомпонентне складне речення з сурядним і підрядним зв'язком.7. Перша предикативна частина (аналізується за схемою простого речення), друга предикативна частина...8. Кома ставиться після першої предикативної частини перед сполучником сурядності зате і після другої — перед сполучним словом що.9. Графічна схема речення: [ ], зате [ ], (що). |
.
поВТОРІТЬ ВІДОМОСТІ ПРО СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ`ЯЗКУ
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ, ЩО письмово ВИКОНАТИ ТРЕБА ТІЛЬКИ ті завдання, що зазначено мною в дужках
ВИКОНАЙТЕ ВПРАВУ 331 ( ІІ ПИСЬМОВО )
ВИКОНАЙТЕ ВПРАВУ 346 ( ІІ ПИСЬМОВО )
Код доступу 779366 використайте цей код,
відкривши посилання join.naurok.ua
Учні. зверніть увагу. що наступного тижня вас чекає контрольна робота
з вивченої теми !
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
( УРОК 09.04 )
ДОРОГІ УЧНІ. СЬОГОДНІ МИ ПРОДОВЖУЄМО ВИВЧАТИ РОЗДІЛ "СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОЛУЧНИКОВОГО Й БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО ЗВ`ЯЗКУ" І ТЕМА НАШОГО СЬОГОДНІШНЬОГО УРОКУ БУДЕ ТАКОЮ: СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ЗІ СПОЛУЧНИКОВИМ І БЕЗСПОЛУЧНИКОВИМ ЗВ`ЯЗКОМ
1) ПОВТОРЕННЯ КЛЮЧОВИХ МОМЕНТІВ . ДАЙТЕ УСНО ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ.
ПЕРЕВІРИТИ ПРАВИЛЬНІСТЬ ВІДПОВІДЕЙ ЗМОЖЕТЕ ПІСЛЯ ЗАПИТАНЬ
1. Розділ мовознавчої науки «Синтаксис» вивчає…
2. Назвати терміни, які позначають основні синтаксичні поняття.
3. Яке речення називається простим?
4. Складним називається речення...
5. За метою висловлювання речення бувають....
6. За інтонаційним забарвленням бувають речення...
7. За наявністю головних членів речення бувають...
8. За наявністю другорядних членів речення бувають...
9. Чим бувають ускладнені речення?
10. За наявністю сполучників складні речення поділяються на...
11. Сполучникові складні речення поділяють на...
12. Складносурядними називаються речення, у яких...
13. Складнопідрядними називаються речення, у яких...
14. У складносурядному реченні кому перед сполучником і (й) на межі частин не ставлять...
15. Складними безсполучниковим називається речення, у якому...
16. Складними реченнями з різними видами зв’язку називаються,..
звірте правильність своїх відповідей
1. Словосполучення, речення, текст.
2. Словосполучення, речення, поширене, непоширене, повне, неповне, односкладне, двоскладне, ускладнене, неускладнене, граматична основа, головні члени речення, другорядні.
3. Те, що має лише одну граматичну основу.
4. Складним називається речення, що має дві і більше граматичних основ.
5. Розповідні, питальні, спонукальні.
6. За інтонаційним забарвленням бувають речення окличні, неокличні.
7. За наявністю Г Ч речення бувають двоскладними, односкладними.
8. За наявністю Д Ч речення бувають поширеними, непоширеними; повними, неповними.
9. Звертанням, вставними словами, словосполученнями, реченнями; дієприкметниковим та дієприслівниковим зворотами, прямою мовою, однорідними членами, вигуками.
10. За наявністю сполучників складні речення поділяються на безсполучникові та сполучникові.
11. Сполучникові складні речення поділяють на складносурядні і складнопідрядні.
12. Складносурядними називаються речення, у яких частини (прості речення) рівноправні за змістом і пов’язані сполучниками сурядності.
13. Складнопідрядними називаються речення, у яких одна частина за змістом і граматично залежать від іншої і з’єднуються сполучниками підрядності або сполучними словами.
14. У складносурядному реченні кому перед сполучником і (й) на межі частин не ставлять. якщо є спільне повнозначне слово або другорядний член у головній частині.
15. Складними безсполучниковим називається речення, у якому частини об’єднані за змістом та інтонацією без допомоги сполучників чи сполучних слів.
16. Складними реченнями з різними видами зв’язку називаються такі речення. частини якого з’єднуються сполучниковим сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком .
2) Складні речення зі сполучниковим і безсполучниковим типами зв’язку
Одні прості речення в складних можуть поєднуватися між собою сполучниками, а інші — без їхньої допомоги (за змістом, інтонацією). Такі складні речення з різними видами зв’язку називаються складними синтаксичними конструкціями. Вони поділяються на три різновиди:1) складні речення зі сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком (Грає листя на веснянім сонці, а в душі печаль, як небеса; він росте й співає яворонці, і згорає від сльози роса (Д. Павличко)).2) складні речення зі сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком (Коли вона проснулась, на столі вже горіла свічка, в кімнаті нікого не було, у чорні смолисті вікна дріботів дощ… (О. Гончар));3) складні речення зі сполучниковим сурядним і підрядним та безсполучниковим типами зв’язку (Золота порохівниця місяця, вистромившись із-за могил, порошила трави голубим пилом, і здавалось козакові, що там, у степу, ворушиться щось, іржуть чиїсь коні, і вже не рокотання бандур чути звідти, а ледве вловимий передзвін шабель [чути], і не сиділося старому, не їлася йому саламата, свербіла рука до шаблюки, до бою кликало серце (Г. Тютюнник)).
3) ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ВІДЕО:
4) Опрацюйте теоретичні відомості у підручнику (стор. 148-149)
5) Виконайте впр.324 ( І,ІІ,ІІІ ) на стор. 150
6) Перевірте свої знання, виконавши тест
Код доступу 134955 використайте цей код, відкривши посилання
_______________________________________________________________________________
УКРАЇНСЬКА МОВА, ПЕРША ГРУПА ( УРОК 02.04 )
1) Записати в робочі зошити тему уроку: Розділові знаки в складному реченні із сурядним і підрядним зв`язком
2) Шановні учні. з поперднього уроку ви дізнались, що складними синтаксичними конструкціями називаються багатокомпонентні (більше 2-х частин) речення з різними типами зв'язку між його частинами - сполучниковим та безсполучниковим. Серед складних синтаксичних конструкцій виділяють такі багатокомпонентні речення:
складні речення із сурядним та підрядним зв'язком;
складні речення із сурядним і безсполучниковим зв'язком;
складні речення із підрядним та безсполучниковим зв'язком;
складні речення із сурядним, підрядним та безсполучниковим зв'язком.(схема на стор. 140)
Складні речення, в яких поєднуються різні види сполучникового (сурядного та підрядного) та безсполучникового зв'язку, називають ще й реченнями мішаного типу. Вони можуть бути різних комбінацій (поєднань) І поєднувати різну кількість компонентів. Це новий тип речень, з якими ви ознайомитесь. А поки що перевірте свої знання про складне речення, виконавши тестові завдання.
КОД ДОСТУПУ 647634
ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ!
У складних реченнях із сурядним і підрядним зв'язком поряд можуть стояти сполучники сурядності й підрядності, кома між ними ставиться лише тоді, коли після підрядного речення немає другої частини парного сполучника (то, так) або сполучника «але».Наприклад: Закінчили обмолот пшениці, і, поки тік готували до обмолоту жита, Левко був вільний (О. Десняк).
Але: Свій голос є у кожної струни, та струни всі - симфонія єдна, і як дзвенять у злагоді вони, то може все і зробить все людина (М.Рильський).
При збігові сполучників сурядного і підрядного кому ставити ще і тоді, коли підрядну частину речення можна опустити і від цього зміст речення не порушується.Наприклад: 3 того вечора я часто приходив до дядька Себастіяна, і, коли він мав час, ми разом читали якусь книгу, газету чи гомоніли про всяку всячину.Спробуйте опустити підрядну частину. Міркуйте: зміст речення зберігається, отже ставимо кому перед і, перед коли.
Якщо перший з двох сполучників протиставний (а, але, однак і т.д.), то кому після нього взагалі не ставимо: Туман пав бузковим цвітом, а коли почав розходитись, крізь його тонкий просинюватий серпанок виступили по горі бузкові вали.
3) Опрацюйте теоретичний матеріал вашого підручника (параграф 23, стор. 144-145)
4) Виконайте вправу 313 (усно)
5) Виконайте вправу 317 ( І, ІІ )
6) Виконайте вправу 318 ( І, ІІ )
_______________________________________________________________________________________
ДЛЯ УЧНІВ 9-Б КЛАСУ
українська мова, перша група ( урок 19.03 )
1) Записати в робочі зошити тему уроку: Складне речення із сурядним і підрядним зв`язком
2) Переглянути відеоурок з теми "Повторення"
2) Переглянути відеоурок з теми "Повторення"
2) Опрацювати теоретичні відомості параграфа 22 на стор.140 підручника
3) Переглянути відеоурок з теми
5) Виконати вправу 303 з підручника
Комментариев нет:
Отправить комментарий