Дорогі діти, протягом навчального року ви вивчали самостійні частини мови. пригадайте:
Самостійні та службові частини мови
Частини мови діляться на самостійні та службові.
6 самостійних частин мови складається з 4 іменних і 2 дієслівних.
Іменні частини мови так чи інакше пов’язані з іменем (предметом або особою): іменник, прикметник, займенник, числівник.
Іменник — відповідає на питання Хто? Що? і означає предмет або особу.
Ми ніби даємо ім’я якомусь слову:
кіт, зошит.
Прикметник — відповідає на питання Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия? Чиє? Чиї? і означає ознаку чи прикмету названого імені:
кіт (який?) сірий, зошит (який?) яскравий.
Після того, як ми назвали слово і охарактеризували його, може виникнути потреба порахувати ці предмети. За це відповідає третя іменна частина мови. Числівник — відповідає на питання Скільки? Котрий? і означає кількість предметів або котрим є предмет при переліченні:
сірих котів (скільки?) шість; серед усіх зошитів яскравий (який?) четвертий.
Остання іменна частина мови — займенник. Займенник — відповідає на питання Хто? Що? Який? Чий? Скільки? і вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх:
сірий кіт (чий?) твій; яскравий (що?) він.
Зверни увагу!
Займенники нам необхідні, щоб наша мова була гарною та виразною. Вони дають можливість нам уникати тавтології, тобто повтору.
Як бачимо, в останньому реченні ми використали займенник вони, щоб уникнути повтору слова займенник.
Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.
Дієслово — відповідає на питання Що робити? Що зробити? і вказує на дію або стан предмета:
працювати, намалювати.
Прислівник — відповідає на питання Як? Куди? Коли? Де? і означаєознаку дії або іншої ознаки:
вгору, швидко.
Зверни увагу!
Прикметник також означає ознаку, але предмета, тому і відноситься до підмета, а прислівник означає ознаку дії, тому залежить від дієслова: Кіт (який?) швидкий — прикметник. Працювати (як?) швидко — прислівник.
Службові частини мови.
Проблемними для визначення є службові частини мови. Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:
Приклад:
Я дивлюся у вікно і бачу, що йде дощ. Сполучник І поєднує однорідні присудки дивлюся і бачу, а сполучник що зв’язує першу частину складного речення «я дивлюся у вікно і бачу» та другу частину — «йде дощ». Кожна з цих частин має граматичну основу.
Як бачимо, він сполучає частини, поєднує їх разом.
У сьомому класі ми продовжимо з вами вивчати дієслово та його форми
Даний тест виконуйте тільки ті учні, що мають борги з вивчених тем.
Тема уроку: Безособові дієслова. Узагальнення вивченого з теми "Дієслово" Контрольна робота з теми "Дієслово"
Дієслова, що називають дію, яка виконується сама собою, без участі особи, називають безособовими. Безособові дієслова означають:
– явища природи: вечоріє, світає, мрячить;
– стихійні явища: замело, залило, вимерзло;
– фізичний або психічний стан людини: лихоманить, нудить, трясе, не хочеться, не терпиться, не спиться;
– уявлення про долю людини: не щастить, не таланить, не судилося.
Безособові слова не змінюються за особами й числами, а також за родами. Вони мають форму третьої особи однини теперішнього і майбутнього часу (світає, розвидниться) та форми середнього роду однини минулого часу (смеркало).
Безособові дієслова є головними членами речення (присудками) в односкладних реченнях: Учора трохи Повернуло на відлигу (А. Дрофань). Ще комусь у цю пору Не спиться (І. Білий). Так Бракує землі милосердя людей (Т. Севернюк).
Тема уроку: Способи дієслів. Дієслова умовного та наказового способу
Дієслова умовного способу творяться додаванням до форм минулого часу частки би, б. Дієслова умовного способу змінюються за родами в однині та числами.
Частку би, бпишуть окремо від дієслів. Якщо попереднє слово закінчується на приголосний, уживають частку би, після голосного — б.
Частка може стояти після дієслова або перед ним, а може
бути віддалена від нього іншими словами.
Дієслова наказового способу змінюються за особами і числами. Форми дієслів наказового способу творяться від основ теперішнього і майбутнього простого: доконаний вид часу. Дієслова наказового способу в однині мають форму другої особи, а в множині — першої та другої осіб. Форми наказового способу можуть уживатися з постфіксом -ся.
Закінчення -и, -имо, -ім, -іть, -ітевживаються в дієсловах із наголошеним закінченням:роби, робімо, робітьабо в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних: провітри, провітрімо, провітріть. В інших випадках дієслова другої особи однини у формі наказового способу мають чисту основу: кинь, малюй.
Форма третьої особи дієслів наказового способу твориться сполученням часток хай, нехай і дієслова у формі теперішнього або майбутнього часу:хай бере, хай беруть.
Дієслова у формі другої особи однини наказового способу пишуть із м’яким знаком: сядь, стань, лізь. Не пишуть м’який знак у дієсловах, основа яких закінчується на губний, шиплячий приголосний або р: насип, ріжте, повір.
Умовний спосіб дієслова
Наказовий спосіб дієслова
Опрацюйте правила з параграфів 59, 60 (стор. 201, 204, 206, 208)
Кількість спроб - лише одна Дорогі діти, не хвилюйтесь, якщо з технічних причин ви не змогли виконати тест. пропоную в такому разі Код доступу358758 join.naurok.ua
Тема уроку: Способи дієслів. Дієслова дійсного способу
Залежно від того, яку дію виражає дієслово, воно належить до одного з трьох способів — дійсного, умовного та наказового.
ДІЙСНИЙ СПОСІБ виражає реальну дію або стан, які відбуваються, відбувалися чи відбуватимуться,відповідають на питання що роблю? що зробив? що робитимемо? та ін.Зорі світять, серед неба горить білолиций, верба слуха соловейка, дивиться в криницю (Т. Шевченко).
Морфологічні ознаки. Дієслова в дійсному способі змінюються за часами (минулий, теперішній, майбутній), числами (однина, множина), у теперішньому та майбутньому часі за особами (перша, друга, третя), у минулому в однині за родами (чоловічий, жіночий, середній).
УМОВНИЙ СПОСІБ виражає дію чи стан, бажані або можливі за певних умов, відповідають на питання що зробив би? що робила б? що зробили б? та ін. Пішов би я в Україну, пішов би додому... (Т. Шевченко).
Морфологічні ознаки. Дієслова в умовному способі змінюються за числами (однина, множина), в однині за родами (чоловічий, жіночий, середній).
Творення. Дієслова умовного способу творяться додаванням до форм минулого часу частки би (б), частку пишуть окремо від дієслів, при цьому після голосного вживаємо б, а після приголосного – би (співав би, співала б, співали б).
Частка може стояти після дієслова: Чи жила б Україна без кобзи-бандури? (І. Коваленко) або перед ним: Він би робив, та рукава болять (Народна творчість).Частка би (б) може бути відділена від дієслова іншими словами: Я б навіть сонцю одягнула вінок із житніх колосків! (Л. Рубан).
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ виражає наказ, прохання, пораду, заклик до виконання дії, відповідають на питання: що роби? що зроби? що робімо? що зробімо? що робіть? що зробіть? Чесним словом лікуйся. (В. Кочевський).
Морфологічні ознаки. Дієслова в наказовому способі змінюються за особами (перша, друга, третя) й числами (однина, множина).
Творення. Форми дієслів наказового способу творяться від основ теперішнього і майбутнього простого (доконаний вид) часу. Дієслова наказового способу мають прості форми у І особі множини (ми), ІІ особі однини (ти) та множини (ви). Складені форми мають у ІІІ особі однини (він, вона, воно) та множини (вони).
Дієслова у формі минулого часу означають дію або стан, які відбулися до моменту розмови: розказав, пояснила, здивувало, мандрували.
Дієслова минулого часу змінюються за родами (в однині) та числами: розповів, розповіла, розповіло, розповіли. Бувають доконаного і недоконаного видів.
Зверніть увагу! Дієслова минулого часу не змінюються зо особами, на особу у формах минулого часу може вказувати особовий займенник (Я розповів цікаву історію. Він розповів цікаву історію. Ти розповів цікаву історію).
Творення дієслів минулого часу.
• Утворюються додаванням до основи інфінітива (без –ти, -ть) суфікса –в- у чоловічому роді (малював, писав) та –л- у жіночому, середньому родах і в множині (малювала, малювало, малювали; писала, писало, писали).
• Для дієслів чоловічого роду утворюється без суфікса, якщо основа неозначеної форми закінчується на приголосний: біг-ти — біг, нес-ти — ніс, допомог-ти —допоміг. Винятки: мести – мів, брести – брів, плести – плів.
У дієсловах минулого часу без суфікса відбувається чергування голосних: [о] – [і], [е] – [і] в корені: рости – ріс, нести – ніс, могти – міг.
Дієслова із суфіксом –ну-, що означають одноразову чи раптову дію, мають одну форму: стрибнути – стрибнув, крикнути – крикнув. Дієслова із суфіксом –ну-, що означають тривалу недоконану дію мають паралельні форми: мерзнути – мерз – мерзнув; мокнути – мокли – мокнули. Більш уживана в літературній мові форма без суфікса.
У дієсловах минулого часу в жіночому і середньому родах однини та в множині наголос падає на останній склад: почала, почало, почали.
Тема уроку: Написання НЕ з дієсловами. Вид дієслова
НЕ з дієсловами пишеться окремо.
Проте в українські мові існує 9 слів-винятків, коли дієслова з частокою НЕ все ж таки пишуться разом. Ці слова не вживаються без НЕ:
Неволити
ненавидіти
непокоїти
непритомніти
нехтувати
нетерпеливитися
нетямитися
нездужатися
незчутися
Також варто звернути увагу на написання дієслів з НЕДО-. Якщо дієслово за змістов вказує на неповноту, половинчатість дії, то воно пишеться з НЕДО– разом: недобачати (погано бачити), недочувати (погано чути), недочути (погано почути), недолюблювати (відчувати неприязнь), недосипати (мало спати), недоїдати (голодувати), недооцінювати (знижувати оцінку), недовиконувати (виконувати неповністю).
УВАГА! Від дієслів з префіксом НЕДО– треба за змістом відрізняти дієслова з префіксом ДО-, перед якими вжито заперечну частку НЕ: не добачити (не помітити), не дослухатися (не прислуховуватися), не дотягнутися (не дістати).
Тема уроку: Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник,дієприслівник,безособові форми на -но, -то
Дорогі діти, ми розпочинаємо з вами вивчення дієслова
Перегляньте відео про загальне значення. морфологічні ознаки й синтаксичну роль дієслова:
Перегляньте відеоурок про 5 форм дієслів
Опрацюйте теоретичні відомості про дієслово, розміщені у вашому підручнику на стор. 160 й таблицю на стор. 164
Тепер. діти. запишіть у зошити тему нашого уроку : Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник,дієприслівник,безособові форми на -но, -то
1) Записати в зошити тему уроку: Узагальнення вивченого з теми "Займенник"
Сьогодні ми узагальнимо з вами знання з теми "Займенник"
2) Усно дайте вІдповІдь :
1) Що таке займенник?
2) Які частини мови може замінювати займенник?
3) Як змінюються займенники?
4) На яку частину мови схожі займенники, що змінюються за родами, числами, відмінками?
5) З якою метою вживаються займенники в мовленні?
6) Які займенники викликають труднощі при написанні?
7) Як пишуться неозначені займенники?
3) Пропоную вам перевірити свої знання, виконавши тест
Код доступу 686293
використайте цей код, відкривши посилання join.naurok.ua
4) Виконайте вправу 416 ( І, ІІ )на стор. 155 вашого підручника.
5) Рефлексія. «Запитання-жарти»
1. Які два займенники заважають автотранспортові? 2. Які три займенники найчистіші? 3. Який займенник у спорті може задовольняти суперників, але розчаровувати вболівальників? 4. Додавши до займенника І особи одну букву, перетворіть його на антонім до слова «війна». 5. Я – спереду, я – в кінці, а посередині назва породи коня (маленького). Разом буде назва країни .
Відповіді прочитаєте в кінці уроку
Відповіді на запитання-жарти: 1) ями, 2) вимиті, 3)нічия, 4)мир, 5)Японія
УКРАЇНСЬКА МОВА (УРОК 01.04)
1) Записати в зошити тему уроку:Вказівні й означальні займенники
Сьогодні ви ознайомитесь з такими розрядами займенників, як вказівні й означальні.
Вказівні займенники виділяють один предмет з ряду однорідних (цей, той), указують на підсилення ознаки предмета (такий), на невизначену або велику кількість предметів (стільки).
Означальні займенники узагальнено вказують на ознаки предмета (самі самий, весьй увесь, кожені кожний, жоден, інший).
Присвійні, вказівні й означальні займенники, крім займенника стільки, змінюються за відмінками, числами й родами, виступають у реченні здебільшого означенням. Вказівний займенник стільки змінюється лише за відмінками.
2) Опрацювати параграф 45 на стор. 150-151 вашого підручника.
3) Виконати вправу 408
4) Опрацювати параграф 45 на стор. 152-153 вашого підручника.
3) Виконати вправу 414
УКРАЇНСЬКА МОВА ( УРОК 30.03)
1) Записати в зошити тему : Присвійні займенники
2) Переглянути відео, виконуючи завдання (крім домашнього) з нього.
3) Виконати за бажанням домашнє завдання з переглянутого відео.
4) Опрацювати параграф 44 на стор. 146 вашого підручника.
5) Виконати вправу 401.
6) Виконайте тест на сайті "На урок", перейшовши за посиланням: join.naurok.ua
Код доступу для учнів: 892463
УКРАЇНСЬКА МОВА ( УРОК 20.03)
1) ЗАПИСАТИ В ЗОШИТИ ТЕМУ: ПИТАЛЬНІ ТА ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ , ЇХ ВІДМІНЮВАННЯ. ВЖИВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ ДЛЯ ЗВ,ЯЗКУ РЕЧЕНЬ У ТЕКСТІ.
2) ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕОУРОК З ТЕМИ
2) ОПРАЦЮВАТИ ПАРАГРАФ 42 НА СТОР.139. ПИТАЛЬНІ Й ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ
Комментариев нет:
Отправить комментарий