Дорогі учні, за літо вам потрібно не тільки відпочити, а й підготуватися до наступного навчального року. Якщо під час навчання часу на читання катастрофічно не вистачає, то влітку вільного часу – цілком достатньо. Тому пропоную вам список літератури для обов’язкового читання. В цей список не внесено маленькі віршовані твори.
Гарного відпочинку та цікавого читання!
Список творів із української літератури для 8 класу
Українські народні думи. «Маруся Богуславка»;
Леся Українка. «Давня казка»;
Іван Карпенко-Карий. «Сто тисяч»;
Михайло Коцюбинський. «Дорогою ціною»;
Олександр Довженко. «Ніч перед боєм»;
Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути»;
Володимир Дрозд. «Білий кінь Шептало»;
Юрій Винничук. «Місце для дракона»;
Валентин Чемерис. «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
Андрій Малишко. "Пісня про рушник", "Чому, сказати, й сам не знаю", "Вчителька" Біографія Андрія Малишка
Пісня про рушник
Рід літератури «Пісня про рушник»: інтимна лірика. Жанр «Пісня про рушник»: ліричний вірш (пісня).
Мотив «Пісня про рушник»: материнської любові й рушника як символу життєвої дороги. Віршовий розмір «Пісня про рушник»: анапест. Художньо-стильові особливості «Пісня про рушник»: сповідь-спогад ліричного героя, у якій матір дарує синові вишитий рушник як символ життєвої дороги. Рушник пов’язаний із життєвою долею ліричного героя і з образом його матері. Цей образ — символ чистоти і любові, матері-берегині, яка дала життя, формувала почуття, творила людину. Ліричний герой поезії дуже тепло згадує свою матір. Автор цим твором порушує питання дитинства, а також прощання з батьківською хатою та материнську тривогу за долю власної дитини. Форма вірша має значну кількість повторів, що наближає його до пісні. Примітки: Композитор Платон Майборода написав музику до цієї поезії. Виконавців твору було багато, зокрема Дмитро Гнатюк, Олександр Таранець, гурт «Чарівна», Ірина Сказіна, Олександр Малінін, Квітка Цісик та ін.
Чому, сказати, й сам не знаю ( Стежина )
Рік написання: 1970 Тема “Стежина”: згадування поета про стежину в рідному краю, до рідної домівки. Ідея “Стежина”: уславлення любові, чуйності, щирості до місця, де народився, зробив перші кроки і вирушив по стежині життя. Основна думка: кожна людина зажди пам’ятатиме батьківську хату і ніколи не забуде стежину до неї. Жанр “Стежина” : пісня. Художні засоби «Чому, сказати, й сам не знаю…» Метафори: «живе у серці», «обрій землю обніма», «стежина… пішла, не повертає, …стеле». Повтори: «мита-перемита», «ревний… ревний», «дощами… дощами». Епітети: «ревний біль і ревний жаль». Композиція «Чому, сказати, й сам не знаю…» Твір складається з чотирьох куплетів по чотири рядки. Кожне слово, речення, строфа так емоційно навантажені, таку глибоку думку збуджують у читача, так окрилюють душу, що ані слова, ані віршованого рядка чи інтонації замінити не можна. На глибокі роздуми спонукає цей так просто й майстерно скомпонований вірш. Поезія — внутрішній монолог ліричного героя. Історія написання «Чому, сказати, й сам не знаю…» Поезія А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю…» живе в народі також як пісня під назвою «Стежина» (музика П. Майбороди). Усі сходяться на тому, що це — перлина української літератури, шедевр поета-патріота. Догорало чисте багаття його життя. Фізичні сили покидали Малишка, а розум, поетична пристрасть палахкотіли вогнем слова. «Стежина» створена 8 лютого 1970 року — за вісім днів до кончини поета. Це останній відомий твір Андрія Малишка, його лебедина пісня. Особливості назви пісні. У цьому творі Малишко вдається до використання народнопісенного образу стежки як символу життя людини. У кожного своя стежка, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже.
Вчителька
Тема: вдячний спогад про вчительку, яка відіграє значну роль у формуванні особистості
Головна думка: «Вчителько моя, зоре світова, раднице моя на Вкраїні милій!»
Ідея: уславлення учителя – людини, яка допомагає молодому поколінню пізнавати світ та реалізувати себе як особистість
Метафора: «роботи час проганяє втому», «на рідний край впала чорна злива», «щебече юнь», «полетіло нас в молодій весні», «у тебе знов та ж доріжка в клас».
Порівняння: «Посивіла ти, як в тяжкий мороз непожата нива».
Виражають акустичні уявлення мовців про навколишнє середовище, про звуки і шуми різних явищ природи, звукові сигнали тварин: брязь! кукуріку! бе-е! ку-ку! ня-а-ав!
УСНО !!! Тренувальні вправи
Прочитайте речення, вставляючи потрібний вигук, поясніть значення вигуків
(а-О-ох, б-о-о, в-ой, г-ай)! - важко зітхнув Остап. - Обридло вже мені по цих краях горювати.
(а-Ет, б-ат, в-ну, г-ач, д-ой), вигадки! Велике діло - миші.
(а-Ануте, б-ну-ну, в-нумо, г-ану), Остапівно, почнімо тії, про молоду журавку й чорну ниву!
(а-Ех, б-ох, в-ах, г-ой), земляче, земляче, - каже, - якби ти знав, яке мені горе, ти б не сердився..
(а- Ага, б-агов, в-ах, г-ой), то ти. Ось дов'яжи снопів, а я піду.
Виберіть вигуки, які можуть виражати почуття
Страх!
Слава!
Цур!
Жах!
Честь!
Кось-кось!
Ой-ой-ой!
ану-ну!
А-а!
Еге-еге!
Гай-гай!
Ну-ну!
Ух!
Ох!
Нумо!
І-і!
Ех!
Р-р-раз!
Бр-р!
Тпру!
Ага!
Агей!
Агу!
Еч!
Розділові знаки при вигуках
1. Вигуки в реченні відокремлюють комами: Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський) 2 Коли вигук, що стоїть на початкуречення, вимовляється з посиленною інтонацією, то після нього ставимо знак оклику: Прощавайте! Ждіте волі! Гей, на коні! Всі у путь! П. Тичина
. 3.Якщо вигук, який стоїть усередині речення, вимовляється з підсиленням, після нього ставимо знак оклику, а наступне слово пишемо з малої букви: Всі, у кого серце вірне Сонцю нашої весни, Сійте зерно — гей! — добірнеВ нерозмежені лани! М. Рильський.
4. Не виділяються розділовими знаками вигуки на початку речення, якщо стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання: Гей ви, зорі ясні, тихий місяцю мій, де ви бачили більше кохання? (В. Сосюра ).
5. Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням і тісно з ним пов’язані інтонацією, виступають у ролі часток і комою не виділяються: 0 пісне блаженна! О пісне крилата, Лети над землею, дзвени і зови До світу, до сонця із темряви брата, Надію у серці йому оживи! М. Чернявський.
•Вигук ой може не виділятися комою в реченнях, що мають пісенний характер: Ой не світи, місяченьку, Не світи нікому. Тільки світи миленькому, Як іде додому. Нар. те. Знак оклику ставиться й після вигуків, що виступають еквівалентами окличних речень: Гай! гай! Море, грай, реви, скелі ламай! (Т. Шевченко).
Діти, опрацюйте параграф 37 на стор. 149-150 , 152
ПИСЬМОВО!!!
Виконайте вправу 435(1)
Виконайте вправу 437
Код доступу 852649 використайте цей код,відкривши посилання
з іменниками, прикметниками, прислівниками,
займенниками, дієприкметниками (без залежного
слова), дієсловами, якщо додаванням не
утворюється слово з протилежним значенням
(яке можна замінити синонімом)
українська мова ( урок 08.04 для 7-А класу та 10.04 для 7-Б класу
Діти. ми продовжуємо вивчати частку. як службову частину мови і сьогодні буде йтися про правопис часток з різними частинами мови разом, окремо і через дефіс
1) Записати в зошити темууроку: Правопис часток .
Частки з різними частинами мови пишуться разом, окремо і через дефіс. Але важливо знати, у яких випадках як написати. Тому беріть на замітку, щоб не допускати помилок.
Разом пишуться:
1) частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови; абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими;
2) частки би (б), же (ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби, авжеж.
Окремо пишуться:
1) усі частки, які творять форми слів або надають їм різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:
а) частки хай, нехай, за допомогою яких творяться форми наказового способу дієслів: нехай заспіває, хай не розбудить;
б) частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;
в) частка же (ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;
г) частки то, це, які у складі речення мають значення вказівності: Мова й історія -тож єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно (Гонч.);
2) частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до
3) частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
1) частки бо, но, то, от, таки, коли вони підкреслюють значення окремого слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.
Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.
2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів;
2) частки будь-, небудь-, казна-, хтозна, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.
Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.
2) Перегляньте відеоурок
3) Опрацюйте теоретичний матеріал підручника (параграф 35, стор. 142-143)
4) Виконайте вправу 415.
5) Виконайте тест:
Код доступу 556457 використайте цей код, відкривши посилання
Комментариев нет:
Отправить комментарий