Для учнів 7-А та 7-Б класів
25.05-29.05
Доброго дня, шановні учні!
Сьогодні завдання отримають тільки боржники, або ті учні, що хочуть покращити свою тематичну оцінку
Завдання необхідно виконати до 27 травня 23:00
Код доступу 6837876 join.naurok.ua
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Українська мова ( урок 20.05 для 7-А класу та 22.05 для 7-Б класу)
Тема уроку: Найскладніші випадки правопису. Контрольне аудіювання художнього тексту
Правопис прислівників
Прислівники, утворені злиттям прийменників з іменниками, що пишуться разом (надворі, нагору, вдень), треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменників з іменниками, які пишуться окремо: на дворі, на гору, в день.
Іменник завжди називає якийсь конкретний предмет, а прислівник вказує на місце, напрямок, час: нагорі- на горі, удень - у день, надворі - на дворі, укінці - у кінці, назустріч - на зустріч. Наприклад: Зверху цього не видно - З верху гори видно далеко; Знаю правило напам’ять - Якщо на пам’ять не покладаєшся, запиши.
Окремо пишуться ті прислівники, де іменник зберігає своє значення: до речі, на жаль, до вподоби, без упину.
Найчастіше вживаються в них такі прийменники:
без - без пуття, без угаву, без упину, але безвісти, безперестанку;
в (у) - в міру, в ногу, уві сні, у вічі, але впам’ятку, вгору;
з - з розгону, з переляку, з радості, але зсередини, зверху;
на - на жаль, на щастя, на добраніч, але нарозхват, нанівець;
під - під силу, під вечір, під кінець;
по - по суті, по щирості, по честі, але повік, поночі.
В окремих випадках прислівники й однозвучні з ним відмінювані слова з прийменниками можна розрізняти наголосом: на¢бік - на бі¢к, надво¢рі - на дворі¢, наві¢ки - на віки¢.
Разом пишуться:
- Прислівники, утворені від короткої форми прикметника: допізна, замолоду, згарячу, зліва, помалу, сповна.
- Прислівники, утворені сполученням прийменника, крім по, з числівником: учетверо, натроє, вперше, спершу.
- Першою частиною яких є частки: де-, що-, аби-, ані-, чи-, як-, не-, ні-, що стають префіксами: щотижня, абикуди, аніскільки, чимало, несхитно, нізвідки.
Запам’ятайте! У постпозиції частка що пишеться окремо від слова, з яким уживається: дарма що, хіба що, тільки що, поки що.
- Прислівники, утворені злиттям з іменником, який уже не вживається: навпростець, восени, дощенту.
- Прислівники, утворені від кількох основ: мимоволі, привселюдно, стрімголов, чимдуж, нашвидкуруч (на швидку руку).
- Прислівники, утворені сполученням прийменника із займенником: нащо, почому, внічию, втім, але за віщо.
Через дефіс пишуться:
- Прислівники, в яких повторюються основи: видимо-невидимо, ледве-ледве, близько-близько, сполучення синонімів чи антонімів: без кінця-краю, видимо-невидимо, більш-менш, часто-густо, тяжко-важко.
- Прислівники, утворені від прикметників і займенників із префіксом по- і суфіксами -ому (-єму), -и: по-українському, по-українськи, по-батьківському, по-нашому, по-твоєму, по-братерськи, по-літньому, по-доброму та від порядкового числівника на -е: по-перше, по-десяте, по-четверте.
- Складні прислівники з частками -будь, -небудь, казна-, хтозна-, -то: будь-хто, де-небудь, казна-коли, будь-де, де-небудь, так-то, казна-коли.
- Складні прислівники, утворені з двох прислівників: десь-інде, вряди-годи.
Окремо пишуться: прислівникові сполучення, утворені з двох іменників, іноді розділених одним або двома прийменниками: кінець кінцем, одним одна, раз у раз, рік у рік, сам на сам, час від часу, день у день, рука в руку, раз від разу.
Через два дефіси пишуться прислівники: пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього, будь-що-будь, як-не-як, хоч-не-хоч, де-не-де, коли-не-коли, як-не-як.
Перша частина пишеться окремо, а дві наступні - через дефіс у прислівниках: не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен.
Написання и, і в кінці прислівників:
- Після г, к, х пишеться и: навкруги, мовчки, трохи.
- У кінці прислівників з префіксом по- після ж, ч пишеться и: по-вовчи, по-заячи.
- В інших - після ч - і: поночі, тричі.
Частка не пишеться разом:
1. З іменниками, прикметниками, дієсловами, прислівниками, якщо слово без не- не вживається: небога, невільник, немовля, негода, неук, негайний, непохитний, недбалий, невблаганний, ненавидіти, нехотя, непритомніти, незчутися, незабаром, невдовзі.
2. З іменниками, прикметниками, прислівниками, коли утворюються нові поняття, які можна замінити синонімами (близькими за значенням словами): незгода (розбіжність), недовіра (підозра), небагатий (бідний), неважкий (легкий), негарно (погано), неблизько (далеко).
3. У складі префікса недо-, який означає дію у неповній мірі: недогляд, недоїдати, недочувати, недолюблювати, недозрілий.
4. З дієприкметниками, які виконують функцію означення і не мають при собі пояснювальних слів: ненаписаний лист, неприкрашена ялинка, (але не написаний лист батькам, не прикрашена ялинка дитиною).
5. З дієсловами нездужати (хворіти), неславити (гу¢дити), непокоїтись (хвилюватись).
Частка не пишеться окремо:
1. З іменниками, прикметниками і прислівниками при протиставленні: не горе, а радість; не близький, а далекий; не високо, а низко.
2. З дієсловами, дієприслівниками, числівниками, прийменниками, сполучниками, деякими прислівниками і з більшістю займенників: не подолати, не виконавши, не десять, не для.., не то.., не завтра, не дуже, не їхній.
3. З прикметниками, якщо вони мають пояснювальні слова з ні або далеко, зовсім, аж ніяк: нікому не відомий, ні до чого не здатний, далеко не приємний, зовсім не виконаний, аж ніяк не старий.
4. З дієприкметниками, коли є протиставлення чи залежні від них слова: не сказане, а написане слово; не обговорений депутатами закон.
5. Зі словами, що пишуться через дефіс: не по-нашому, не по-людськи.
Правопис не, ні з різними частинами мови
Частка ні пишеться разом:
1. Зі словами, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, ніяковий.
2. У складі займенників і прислівників: нізащо, ніколи, нікуди, ніскільки, ніхто, нічий.
Частка ні пишеться окремо:
1. Якщо частина ні в непрямих відмінках відділяється прийменником: ні до чого, ні на якому.
2. У стійких словосполученнях: ні риба ні м’ясо; ні живий ні мертвий.
Контрольне аудіювання художнього тексту
Завдання необхідно виконати до 26 травня 23:00
9029040 join.naurok.ua
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Після того, як ми назвали слово і охарактеризували його, може виникнути потреба порахувати ці предмети. За це відповідає третя іменна частина мови.
Числівник — відповідає на питання Скільки? Котрий? і означає кількість предметів або котрим є предмет при переліченні:
Остання іменна частина мови — займенник.
Займенник — відповідає на питання Хто? Що? Який? Чий? Скільки? і вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх:
Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.
Прислівник — відповідає на питання Як? Куди? Коли? Де? і означаєознаку дії або іншої ознаки:
Українська мова ( урок 13.05 для 7-А класу та 15.05 для 7-Б класу)
Тема уроку: Узагальнення і систематизація вивченого з морфології та орфографії. Частини мови, їх значення , граматичні ознаки , стилістична роль
Пригадайте!
Пригадайте!
Самостійні та службові частини мови
Частини мови діляться на самостійні та службові.
6 самостійних частин мови складається з 4 іменних і 2 дієслівних.
Іменні частини мови так чи інакше пов’язані з іменем (предметом або особою): іменник, прикметник, займенник, числівник.
Іменник — відповідає на питання Хто? Що? і означає предмет або особу.
Ми ніби даємо ім’я якомусь слову:
кіт, зошит.
Прикметник — відповідає на питання Який? Яка? Яке? Які? Чий? Чия? Чиє? Чиї? і означає ознаку чи прикмету названого імені:
кіт (який?) сірий, зошит (який?) яскравий.
Після того, як ми назвали слово і охарактеризували його, може виникнути потреба порахувати ці предмети. За це відповідає третя іменна частина мови.
Числівник — відповідає на питання Скільки? Котрий? і означає кількість предметів або котрим є предмет при переліченні:
сірих котів (скільки?) шість; серед усіх зошитів яскравий (який?) четвертий.
Остання іменна частина мови — займенник.
Займенник — відповідає на питання Хто? Що? Який? Чий? Скільки? і вказує на предмет, ознаку, кількість, але не називає їх:
сірий кіт (чий?) твій; яскравий (що?) він.
Зверни увагу!
Займенники нам необхідні, щоб наша мова була гарною та виразною. Вони дають можливість нам уникати тавтології, тобто повтору.
Як бачимо, в останньому реченні ми використали займенник вони, щоб уникнути повтору слова займенник.
Як бачимо, в останньому реченні ми використали займенник вони, щоб уникнути повтору слова займенник.
Дієслівні частини мови — це дієслово та прислівник.
Дієслово — відповідає на питання Що робити? Що зробити? і вказує на дію або стан предмета:
працювати, намалювати.
Прислівник — відповідає на питання Як? Куди? Коли? Де? і означаєознаку дії або іншої ознаки:
вгору, швидко.
Зверни увагу!
Прикметник також означає ознаку, але предмета, тому і відноситься до підмета, а прислівник означає ознаку дії, тому залежить від дієслова:
Кіт (який?) швидкий — прикметник. Працювати (як?) швидко — прислівник.
Кіт (який?) швидкий — прикметник. Працювати (як?) швидко — прислівник.
Службові частини мови.
Проблемними для визначення є службові частини мови.
Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:
Проблемними для визначення є службові частини мови.
Сполучник служить для зв’язку однорідних членів речення ( маємо перелічення будь-яких предметів, ознак, дій) або частин складного речення:
Приклад:
Я дивлюся у вікно і бачу, що йде дощ.
Сполучник І поєднує однорідні присудки дивлюся і бачу, а сполучник що зв’язує першу частину складного речення «я дивлюся у вікно і бачу» та другу частину — «йде дощ». Кожна з цих частин має граматичну основу.
Як бачимо, він сполучає частини, поєднує їх разом.
Сполучник І поєднує однорідні присудки дивлюся і бачу, а сполучник що зв’язує першу частину складного речення «я дивлюся у вікно і бачу» та другу частину — «йде дощ». Кожна з цих частин має граматичну основу.
Як бачимо, він сполучає частини, поєднує їх разом.
Прийменник виражає залежність від інших частин мови і необхідний нам, щоб допомогти іменнику обрати правильну граматичну форму.
Навіть назва цієї частини мови говорить «при іменнику», тобто той, що завжди вживається при імені.
Зверни увагу!
Іменем може бути іменник, числівник, прикметник, займенник:
біля столу, з п’яти, в ньому, на подорожньому.
біля столу, з п’яти, в ньому, на подорожньому.
Частка найчастіше стосується дієслова, адже вона надає певних відтінків саме дієсловам:
не писати — частка НЕ надає дієслову заперечення; зробив би — частка БИ вказує, що є умова для виконання дії.
Вигук — окрема частина мова, що виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця. Вона не відповідає на жодне питання і нічого не називає, вона не самостійна і не виконує службових функцій.
Це звуконаслідування (му, гав), заклики (тс-с, геть), почуття (ой, ох), слова мовного етикету (дякую, до побачення, будь ласка, алло).
Іноді одне й те ж саме слово виражати різні частини мови.
Це звуконаслідування (му, гав), заклики (тс-с, геть), почуття (ой, ох), слова мовного етикету (дякую, до побачення, будь ласка, алло).
Зверни увагу!
Службові частини мови, вигук і прислівник є незмінними, вони завжди стоять у одній формі.
Приклад:
Йти назустріч вітру. Слово «назустріч» не може існувати самостійно і прив’язане до іменника, отже, це прийменник.
Він йшов мені назустріч. Слово «назустріч» відповідає на питання Яким чином? Як? Отже, це прислівник.
Він йшов мені назустріч. Слово «назустріч» відповідає на питання Яким чином? Як? Отже, це прислівник.
Виконайте тестові завдання
Час на виконання - 40 хв
Кількість спроб - 1
Завдання необхідно виконати до 24 травня 23:00
Код доступу 776586 join.naurok.ua
Код доступу 408283 join.naurok.ua
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Українська мова ( урок 06.05 для 7-А класу та 08.05 для 7-Б класу)
Контрольна робота з теми "Службові частини мови"
Завдання необхідно виконати до 17 травня 23:00
Код доступу 570127 join.naurok.ua
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Українська мова ( урок 29.04 для 7-А класу та 01.05 для 7-Б класу)
Тема уроку: Узагальнення вивченого з теми "Службові частини мови. Вигук"
Прийменник
Сполучник
Частка. Вигук
Виконайте за підручником впр. 448, впр. 449
АБО
виконайте тест !
Завдання необхідно виконати до 10 травня 23:00
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
5. Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням і тісно з ним пов’язані інтонацією, виступають у ролі часток і комою не виділяються:
0 пісне блаженна! О пісне крилата,
Лети над землею, дзвени і зови
До світу, до сонця із темряви брата,
Надію у серці йому оживи! М. Чернявський.
•Вигук ой може не виділятися комою в реченнях, що мають пісенний характер:
Ой не світи, місяченьку,
Не світи нікому.
Тільки світи миленькому,
Як іде додому. Нар. те.
Знак оклику ставиться й після вигуків, що виступають еквівалентами окличних речень:
Гай! гай! Море, грай, реви, скелі
ламай! (Т. Шевченко).
Українська мова ( урок 22.04 для 7-А класу та 23.04 для 7-Б класу)
Тема уроку: Вигук як особлива частина мови. Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках
Проаналізуйте слово ОХ за поданим планом:
ЧАСТИНА МОВИ НЕ САМОСТІЙНА І НЕ СЛУЖБОВА;
Прочитайте речення, вставляючи потрібний вигук, поясніть значення вигуків
а) Чи має слово лексичне значення?Зробіть висновок.
б) Чи виступає воно членом речення?
в) Чи можна до нього поставити запитання?
г) Чи служить воно засобом зв'язку?
ЧАСТИНА МОВИ НЕ САМОСТІЙНА І НЕ СЛУЖБОВА;
- бо нічого не називає;
- бо вигук не виконує службових функцій, не пов'язує інші слова, сам з ними не зв'язаний.
ГРУПИ ВИГУКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
| ЕМОЦІЙНІ | ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ, СПОНУКАННЯ ДО ДІЇ |
МОВНИЙ ЕТИКЕТ
| + ЗВУКОНАСЛІДУВАННЯ |
| Виражають різні почуття, переживання (подив, радість, іронію, незадоволення, страх, захоплення тощо): тю! фе! ах! овва! | - вигуки, що виражають наказ, заклик до дії, сигнал, спонукання до мовчання, згоди тощо, спонукання тварин: цить! годі! тс-с! ціп-ціп! марш! | Виражають привітання, прощання, сподівання, подяку, прохання, пробачення, лайку: будь ласка! на добраніч! дякую! | Виражають акустичні уявлення мовців про навколишнє середовище, про звуки і шуми різних явищ природи, звукові сигнали тварин: брязь! кукуріку! бе-е! ку-ку! ня-а-ав! |
УСНО !!! Тренувальні вправи
- (а-О-ох, б-о-о, в-ой, г-ай)! - важко зітхнув Остап. - Обридло вже мені по цих краях горювати.
- (а-Ет, б-ат, в-ну, г-ач, д-ой), вигадки! Велике діло - миші.
- (а-Ануте, б-ну-ну, в-нумо, г-ану), Остапівно, почнімо тії, про молоду журавку й чорну ниву!
- (а-Ех, б-ох, в-ах, г-ой), земляче, земляче, - каже, - якби ти знав, яке мені горе, ти б не сердився..
- (а- Ага, б-агов, в-ах, г-ой), то ти. Ось дов'яжи снопів, а я піду.
Виберіть вигуки, які можуть виражати почуття
- Страх!
- Слава!
- Цур!
- Жах!
- Честь!
- Кось-кось!
- Ой-ой-ой!
- ану-ну!
- А-а!
- Еге-еге!
- Гай-гай!
- Ну-ну!
- Ух!
- Ох!
- Нумо!
- І-і!
- Ех!
- Р-р-раз!
- Бр-р!
- Тпру!
- Ага!
- Агей!
- Агу!
- Еч!
Розділові знаки при вигуках
1. Вигуки в реченні відокремлюють комами: Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський)
2 Коли вигук, що стоїть на початку
речення, вимовляється з посиленною інтонацією, то після нього ставимо знак оклику:
Прощавайте! Ждіте волі! Гей, на коні! Всі у путь! П. Тичина
2 Коли вигук, що стоїть на початку
речення, вимовляється з посиленною інтонацією, то після нього ставимо знак оклику:Прощавайте! Ждіте волі! Гей, на коні! Всі у путь! П. Тичина
.
3.Якщо вигук, який стоїть усередині речення, вимовляється з підсиленням, після нього ставимо знак оклику, а наступне слово пишемо з малої букви: Всі, у кого серце вірне Сонцю нашої весни, Сійте зерно — гей! — добірнеВ нерозмежені лани! М. Рильський.
3.Якщо вигук, який стоїть усередині речення, вимовляється з підсиленням, після нього ставимо знак оклику, а наступне слово пишемо з малої букви: Всі, у кого серце вірне Сонцю нашої весни, Сійте зерно — гей! — добірнеВ нерозмежені лани! М. Рильський.
4. Не виділяються розділовими знаками вигуки на початку речення, якщо стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання:
Гей ви, зорі ясні, тихий місяцю мій, де ви бачили більше кохання? (В. Сосюра ).
Гей ви, зорі ясні, тихий місяцю мій, де ви бачили більше кохання? (В. Сосюра ).
5. Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням і тісно з ним пов’язані інтонацією, виступають у ролі часток і комою не виділяються:
0 пісне блаженна! О пісне крилата,
Лети над землею, дзвени і зови
До світу, до сонця із темряви брата,
Надію у серці йому оживи! М. Чернявський.
•Вигук ой може не виділятися комою в реченнях, що мають пісенний характер:
Ой не світи, місяченьку,
Не світи нікому.
Тільки світи миленькому,
Як іде додому. Нар. те.
Знак оклику ставиться й після вигуків, що виступають еквівалентами окличних речень:
Гай! гай! Море, грай, реви, скелі
ламай! (Т. Шевченко).
Діти, опрацюйте параграф 37 на стор. 149-150 , 152
ПИСЬМОВО!!!
Виконайте вправу 435(1)
Виконайте вправу 437
Код доступу 852649 використайте цей код,відкривши посилання
Завдання необхідно виконати до 4 травня 23:00
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Українська мова ( урок 15.04 для 7-А класу та 17.04 для 7-Б класу)
Тема уроку: Не і ні з різними частинами мови
НЕ пишеться разом
| Правила | Приклади |
|---|---|
| з усіма частинами мови, якщо слово без не не вживається | невгамовний, неволити, негайно, непохитний, невдовзі, нестямитися, незчутися, непритомніти, нехтувати |
| з іменниками, прикметниками, прислівниками, займенниками, дієприкметниками (без залежного слова), дієсловами, якщо додаванням не утворюється слово з протилежним значенням (яке можна замінити синонімом) | непокоїтися (хвилюватися), неволя (рабство), невисокий (низький), неславити (ганьбити), нездужати (хворіти) |
| з іменниками, прикметниками, займенниками, прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття | несподіванка, незбагненний, неабиякий, немов |
| у складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі | недоплатити, недописаний, недоліток |
| з дієприкметником, якщо він є означенням (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів | незакінчений твір, невирішені питання, неспростовані факти |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| з дієсловами, дієприслівниками, займенниками, числівниками, службовими частинами мови | не на жарт, не по собі, не ти, не п’ятий |
| з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками, якщо до слова є протиставлення | не друг, а ворог, не веселий, а сумний, не глибока річка клекоче – шумить зелений ліс |
| з дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні слова | не засаджена квітами клумба, ніким не визнаний автор |
| з дієсловами, дієприкметниками, прислівниками, дієслівними формами на -но, -то, які є присудком | праця не закінчена, надворі не холодно, не підходячи близько, роботу не виконано |
| з прикметником, який має при собі займенник як пояснювальне слово, прислівник із часткою ні або слова далеко, зовсім, аж ніяк | ні до чого не здібний, нітрохи не цікава стаття, далеко не досконалий сюжет |
| з підсилювальними прислівниками, незмінюваними присудковими словами, при словах, що пишуться через дефіс | не дуже, не зовсім, не можна, не треба, не варт, не по-товариськи. |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| якщо вживається як префікс в іменниках – власних назвах | не-Європа |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| у заперечних займенниках і прислівниках | ніхто, ніякий, ніде, нікуди, ніяк |
| якщо слово без ні не вживається | нікчемний, нічліг |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| якщо вживається для заперечення наявності предмета чи ознаки, а також в стійких словосполученнях без дієслова-присудка | ні краплини; ні се ні те; ні на макове зерно; ні так ні сяк |
| якщо виступає повторювальним сполучником із заперечним єднальним значенням | Не люблять кайданів ні слово, ні ідея
(М.Рильський)
|
| із займенниками та прислівниками, від яких відокремлюється прийменником | ні в кого, ні при чому, ні в скількох |
Опрацюйте теоретичний зміст параграфа 36 вашого підручника на стор. 145-146
Запишіть у зошити тему уроку: Не і ні з різними частинами мови
Виконайте вправу 424
Перевірте себе, як ви засвоїли тему
Код доступу 457443 використайте цей код, відкривши посилання
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
українська мова ( урок 08.04 для 7-А класу та 10.04 для 7-Б класу
1) Записати в зошити тему уроку: Правопис часток .
Частки з різними частинами мови пишуться разом, окремо і через дефіс. Але важливо знати, у яких випадках як написати. Тому беріть на замітку, щоб не допускати помилок.
Разом пишуться:
1) частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови; абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими;
2) частки би (б), же (ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби, авжеж.
Окремо пишуться:
1) усі частки, які творять форми слів або надають їм різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:
а) частки хай, нехай, за допомогою яких творяться форми наказового способу дієслів: нехай заспіває, хай не розбудить;
б) частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;
в) частка же (ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;
г) частки то, це, які у складі речення мають значення вказівності: Мова й історія -тож єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно (Гонч.);
2) частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до
3) частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
1) частки бо, но, то, от, таки, коли вони підкреслюють значення окремого слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.
Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.
2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів;
2) частки будь-, небудь-, казна-, хтозна, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.
Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.
Разом пишуться:
1) частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови; абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими;
2) частки би (б), же (ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби, авжеж.
Окремо пишуться:
1) усі частки, які творять форми слів або надають їм різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:
а) частки хай, нехай, за допомогою яких творяться форми наказового способу дієслів: нехай заспіває, хай не розбудить;
б) частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;
в) частка же (ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;
г) частки то, це, які у складі речення мають значення вказівності: Мова й історія -тож єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно (Гонч.);
2) частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до
3) частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
1) частки бо, но, то, от, таки, коли вони підкреслюють значення окремого слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.
Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.
2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів;
2) частки будь-, небудь-, казна-, хтозна, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.
Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.
2) Перегляньте відеоурок
3) Опрацюйте теоретичний матеріал підручника (параграф 35, стор. 142-143)
4) Виконайте вправу 415.
5) Виконайте тест:
Код доступу 556457 використайте цей код, відкривши посилання
_________________________________________________________________________________
Код доступу 556457 використайте цей код, відкривши посилання
_________________________________________________________________________________
Для учнів 7-А та 7-Б класів
українська мова ( урок 01.04 для 7-А класу та 03.04 для 7-Б класу)
1) Записати в зошити тему уроку: Розряди часток за значенням
Сьогодні попрацюємо над розрядами часток за їх значенням
2) Переглянути відеоскрайбінг :
Сьогодні попрацюємо над розрядами часток за їх значенням
3) Перевірте свої знання, пройшовши тестування
Код доступу до тесту: 813358
Використайте цей код, відкривши посилання
join.naurok.ua
4) Виконайте вправу 405 вашого підручника
5) Виконайте вправу 407 ( І ) вашого підручника. Розряди часток надпишіть олівцем.
Фото робіт надсилайте мені за допомогою додатка Viber 0957260790
_________________________________________________________________________
3) Перевірте свої знання, пройшовши тестування
Код доступу до тесту: 813358
Використайте цей код, відкривши посилання
join.naurok.ua
4) Виконайте вправу 405 вашого підручника
5) Виконайте вправу 407 ( І ) вашого підручника. Розряди часток надпишіть олівцем.
Фото робіт надсилайте мені за допомогою додатка Viber 0957260790
_________________________________________________________________________
Для учнів 7-А та 7-Б класів
українська мова ( урок 18.03 для 7-А класу та 20.03 для 7-Б класу)
1) Записати в зошити тему уроку: Частка як службова частина мови.
2) Переглянути відеоурок
3) Опрацювати теоретичний матеріал підручника (параграф 34)
4) Виконати вправи 399, 406.
3) Опрацювати теоретичний матеріал підручника (параграф 34)
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Для учнів 7-А та 7-Б класів
українська мова ( урок 18.03 для 7-А класу та 20.03 для 7-Б класу)
1) Записати в зошити тему уроку: Частка як службова частина мови.
2) Переглянути відеоурок
3) Опрацювати теоретичний матеріал підручника (параграф 34)
4) Виконати вправи 399, 406.
Комментариев нет:
Добавлять новые комментарии запрещено.